Top image
Свім
нехай війна залишається тільки грою
  • Організація
    • Діяльність
    • Ідея
    • Структура
    • Символіка
    • Атрибутика
    • Ритуали
    • Урочисті церемонії
    • Посібник
  • Свімери
    • З чого почати
    • Форма свімерів
    • Звання свімера
    • Тренінг
  • Ігри
    • Загальні положення
    • Класифікація ігор
    • Учасники ігор
    • Керівники ігор
    • Свімери у грі
    • Структура ігор
    • Організація ігор
  • Арсенал
    • Загальні положення
    • Зброя для змагань
    • Зброя для ігор
  • Змагання
  • Туризм
    • Походи
    • Табори
    • Проект «Робінзонада»
  • Рукопашний бій
    • Загальні положення
    • Програма навчання
    • Місце занять
  • Генштаб
  • Новини
  • Галерея
  • Форум
  • Контакт
  • Мапа сайту
  • Наші партнери
  • Пошук

Основним способом ураження бійця у грі, що призводить до втрати ігрового «життя», є влучення у нього пластиковою кулькою, уражаючим елементом ігрових макетів зброї та боєприпасів або безпосередньо гранатою у будь-яку частину тіла, одягу або спорядження (крім зброї). При цьому не залежить, чи свої, чи противники влучили в учасника. Такий боєць вибуває з гри або вважається «пораненим» залежно від правил ревітації, за якими проводиться кожна окрема гра.
Бійці-свімери можуть також втратити ігрове «життя» за невиконання певного завдання за сценарним планом гри.
Статус недоторканності – коли стосовно учасника гри заборонено застосовувати будь-які бойові дії.
Статус неуражуваності – коли вести стрільбу або інші бойові дії стосовно учасника дозволено, але він при цьому не втрачає ігрового «життя».


Плей-оф. Вибування бійця з гри після першого влучення у нього.
Форсинг. Продовження «пораненим» бійцем гри після перекидання кольорової пов’язки на руці на білий бік. Перед грою учасників надається декілька «життів»-пов’язок.
Реверс. Повернення пораненого бійця у гру через «лазарет» або з допомогою санітара. Додаткові пов’язки-«життя» є у санітара або в «лазареті».
Помітивши, відчувши або почувши влучення в себе, учасник:

  • за правилами «плей-оф» протягом 1 секунди після ураження учасник має право на „останню дію”(постріл; кидок гранати, що була вже підпалена; приведення в дію вибухівки і т.п.). Змінювати бойову позицію та пересуватись протягом цієї 1 секунди учасникові заборонено. Після цього боєць підіймає вгору одну руку, чим сигналізує про своє ураження, переводить зброю у небойове положення, підводить вгору дві руки і мовчки виходить за межі гри до «лазарету». При зустрічі з противниками або з інспекторами учасник підіймає вгору дві руки.
  • за правилами «форсинг» після першого і після другого влучення боєць сигналізує ураження піднятою правою або лівою рукою, перекидає кольорову пов’язку на білу сторону і знову вступає в бій.

Перекидати пов’язку дозволено не більше 3 секунд, за цей час учасник може змінити бойову позицію на вигіднішу. Вести стрільбу протягом цих трьох секунд бійцю заборонено. Втративши останнє ігрове життя – і перекинувши останню пов’язку, учасник переводить зброю у не бойове положення, підіймає вгору дві руки і мовчки виходить за межі гри.

  • за правилами «реверс» після ураження учасник йде у «лазарет», де отримує додаткову пов’язку-«життя», після вказаного в положенні гри часу ревітації, повертається до своєї команди, повідомляє інспекторові про свою ревітацію і тільки за його вказівкою одягає пов`язку та знову вступає у гру. Дії такі ж, як при «плей-оф», але „поранений” боєць, переходячи територію гри при зустрічі з противником або з інспектором підіймає одну руку, а «вбитий» – обидві. При переході ділянки гри до і після ревітації, «вбиті» участники повинні пересуватись поодному, швидко, мовчки і не розглядаючи бойові позиції та об`єкти противників.

При відіграванні деяких швидкоплинних ігрових блоків, «вбитий» учасник (зброя в не бойовому положенні, пов`язки перекинуто, руки за головою) залишається на місці ураження до завершення «бойових дій» на цій ділянці гри. У такій ситуації, «живим» бійцям обох команд заборонено переховуватись за «вбитими». 


Якщо ревітація за правилами реверс проводиться з допомогою санітарів, то «поранений» залишається на місці події, кличе санітара, який надає йому резервну пов’язку. Кількість резервних пов’язок для поранених визначається у положеннях кожної окремої гри. Якщо допомога не надається протягом визначеного у положеннях гри часу, то боєць вибуває з гри. Під час надання допомоги «пораненому» (бинтування, одягання пов’язки), торкаючись до «пораненого», санітари і «поранений» мають статус неуражуваності, при чому не можуть проводити бойових дій і стріляти. Як тільки санітар відійде від «пораненого», обидва продовжують бій на загальних умовах. У санітарів може бути декілька (вказано у положенні гри) особистих ігрових «життів», які вони відновлюють за правилами «форсинг». Знаки на формі санітара – біла пов’язка з червоним хрестом на правій руці.


У полон, якщо це передбачено положеннями гри, бійця може бути взято за умови:

  • якщо він здався добровільно;
  • коли він потрапив у безвихідь;
  • якщо суперник влучив у нього «бойлом».

Потрапивши у полон, учасник віддає суперникам всі свої кольорові пов’язки і вибуває з гри. Кількість пов`язок, вилучених у противника, відповідає такій же кількості додаткових ігрових життів для «живих» бійців своєї команди.
Кому-скільки визначає капітан команди, командир підрозділу або свімер, який захопив противника у полон (залежно від обставин).


Крім обмежень, що описані в попередніх розділах, учасникам заборонено:

  • вступати в гру перед сигналом «Початок» і продовжувати гру після сигналу «Закінчення»;
  • виходити з гри без поважних причин до її завершення;
    знімати захисну маску чи окуляри без команди інспектора після завершення гри;
  • стріляти, проводити бойові дії, вступати в переговори, виконувати інші дії стосовно бійців, що вибули з гри; 
  • учасникам, які вибули з гри заборонено стріляти, проводити бойові дії, розмовляти з іншими учасниками, допомагати своїй команді будь-яким способом;
  • передавати свої залишкові ігрові «життя» і пов`язки товаришам з команди;
  • криком сповіщати про влучення у противника;
  • піднімати і відкидати ініційовані гранати, димові шашки та ін. піротехнічні вироби, які впали чи знаходяться поруч ;
  • стріляти в суперників впритул;
  • стріляти в керівників, інспекторів, членів імітаційної та інженерної груп і в сторонніх осіб;
  • застосовувати до опонентів прийоми рукопашного бою;
  • стріляти в учасників з макетів зброї поза грою і поза відведеним для стрільби місцем;
  • скеровувати діючі макети зброї у людей поза грою;
  • перетинати межу ділянки гри.

За найменше порушення дисципліни, невиконання наказів командирів та інспекторів, здійснення заборонених дій учасник карається попередженням, штрафними санкціями, частковою дискваліфікацією, повною дискваліфікацією.
У випадках, коли заборонені дії учасника істотно впливають на результат гри, через провину одного бійця покарання відбуває вся команда.
Якщо під час гри між бійцями виникають невирішувані суперечки, то їх частково дискваліфіковують до закінчення гри.
До особливої категорії порушників правил ігор належать особи, які відмовляються визнати ураження в бою, поводять себе неадекватно до правил, не вміють контролювати свої емоції. Таких воїнів у СВІМі нарікають «чугайстрами»
«Чугайстер – це міфологічна істота, яка живе у лісі, бігає, танцює, лякає мисливців, полює на мавок, і для якої неписані людські закони і правила. Він ніби не злий, ніби все розуміє, але трохи дивакуватий.
«…І не може його ні людина вбити, ні звір роздерти, бо так йому пороблено…».
Для них у СВІМі виготовляють спеціальні «ордени» і «дипломи» і вручають їм на підсумкових іграх перед строєм. Портрети цих «невмирущих» героїв прикрашають комікси штабних стінгазет.


ГоловнаНовиниГалереяФорумПошук